Мова людини складається з речень, причому визначити, про що вона говорить, часто можна, тільки знайшовши граматичну основу цього речення – підмет і присудок.
Але якщо в реченні більше, ніж один підмет і присудок, якщо в ньому йдеться про різні предмети та явища?
Відповідь на це питання дасть Вам наша стаття про складне речення.
Що таке складне речення
Складне речення – це таке речення, яке складається з двох або більше простих речень. Вони можуть з’єднуватися між собою за допомогою сполучників, таких як а, але, та, а можуть бути об’єднані тільки інтонацією, що на письмі висловлюється за допомогою розділових знаків.
Приклади складних речень:
- Зима вже підходила до кінця, а весна все не відчувалася.
- Він був голодний, але цей голод не можна було вгамувати.
- Маша і Петя любили звірів, і мама відвела їх в зоопарк.
- Дощ усе йшов, калюжі сяяли в світлі ліхтарів.
На цих прикладах можна побачити, які є види зв’язку в складних реченнях.
У порівнянні з простим реченням їх структура дійсно більш складна, оскільки вони не просто говорять про декілька предметів або явищ, а й з’єднують при цьому в одне ціле за змістом і граматично.
Прості речення, які входять до складу складного, можуть складатися тільки з граматичної основи або поширюватися другорядними членами.
Синтаксичний розбір складного речення
Щоб зробити розбір складного речення, спочатку потрібно знайти всі його основи. Це допоможе зрозуміти, скіьки в ньому частин, після цього можна буде знайти, як вони між собою пов’язані.
Розглянемо синтаксичний розбір складного речення на прикладі: Хлопці гуляли допізна, потім пішов сніг.
У цьому реченні дві основи (хлопці гуляли, сніг пішов), які з’єднані між собою інтонацією, що на письмі позначається у вигяді коми. Сполучника між цими частинами немає.
У складному реченні не обов’язково має бути суворо дві граматичних основи: їх може бути три і навіть більше.
В основному зміст частин у складному реченні послідовний: спочатку йде головна частина, за нею йде та, яка пов’язана з нею за змістом. У реченнях, які пов’язані інтонацією і являють собою просто перерахування подій, часто не мають головної і приєднаної частини – їх порядок можна поміняти місцями і сенс речення від цього абсолютно не зміниться.
Це легко зрозуміти, якщо порівняти два складних речення з однаковими основами, які просто переставлені місцями:
- Віє вітер, мрячить дощик.
- Мрячить дощик, віє вітер.
Очевидно від перестановки частин сенс речення абсолютно не змінився: воно розповідає про погоду, описуючи її з різних сторін.
Такий принцип ріднить складні речення з максмально простою структурою з прикладами на додавання, де від перестановки місць підсумкова сума не змінюється, що говорить про те, що мова в якісь мірі математична.
Алгоритм розбору будь-якого речення, в якому дві і більше основ, однаковий: потрібно знайти ці основи і визначити, чи пов’язані вони тільки інтонацією, тобто знаком пунктуації, або у встановленні зв’язку між ними брав участь сполучник.
Безсполучникове складне речення
Безсполучниковими (БСР) називаються складні речення, що складаються з двох і більше предикативних частин, пов’язаних між собою за змістом та інтонацією, без допомоги сполучників: Місяця не було на небі: він в ту пору пізно сходив.
Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення:
- перерахування (події в частинах складного речення розгортаються одночасно або послідовно. Співали зяблики, щебетали чижі, шовково шаруділи листя дерев.
- протиставлення (події, що розгортаються в частинах складного речення, протиставлені один одному). Листя опадає – гілки залишаються.
- пояснювальні (друга частина складного речення пояснює першу). На річці всіляке пожвавлення: літають метелики, листочки, комарі.
- умови (між частинами складного речення складаються умовно – наслідкові зв’язки). Будемо живі – повернемося на свої кораблі.
- часу (в першій частині йдеться про час дії, що розгортається в другій частині складного речення). Вулиця скінчилася – почалося поле.
- причини (друга частина складного речення містить причину дії, про яку йдеться в першій частині). Я довіряю тим хто любить: вони великодушні.
Розділові знаки в безсполучниковому реченні
Смислові відносини, що складаються між частинами безсполучникового складного речення, обумовлюють постановку розділових знаків: коми, крапки з комою, тире, двокрапки.
- Кома ставиться, якщо між частинами складаються перечислювальні відносини (одночасності або послідовності дії) і можливість підставити сполучник і. Наприклад: Вже тане сніг, біжать струмки, у вікно повіяло весною.
- При перечислювальних відносинах, якщо частини безсполучникового складного речення віддалені один від одного за змістом або значно поширені, ставиться крапка з комою. Наприклад: Місяць сяяв; все було тихо; тупіт мого коня один лунав в нічній темряві.
- Якщо в другій частині пояснюється, розкривається зміст першої частини, (а саме) ставиться двокрапка. Наприклад: Природа по відношенню до Пушкіна проявила рідкісну щедрість: вона наділила його могутнім поетичним талантом.
- Якщо між частинами складаються пояснювальні відносини (другу частину безсполучникового складного речення можна перетворити в присудкове пояснювальне (що; і бачу, що; і чую що; і відчуваю що) ставиться двокрапка. Наприклад: Я відразу зрозумів: ведмідь добуває мед.
- Двокрапка ставиться, якщо друга частина укладає причину того, про що йдеться в першій частині (тому що, так як, оскільки). Наприклад: На сонце не можна було тепер поглянути: сліпучими потоками воно лилося з висоти.
- Якщо друга частина являє собою пряме запитання ставиться двокрапка. Наприклад: Довгий час людину цікавило питання: чи є життя на Марсі?
- Якщо друга частина містить в собі несподівану дію, явище або швидку зміну подій і підставляється сполучник і, ставиться тире. Наприклад: Різкий крик, свист крил – переляканий звірок миттю зник серед гілок.
- Тире ставиться, якщо між частинами встановлюються відносини зіставлення, протиставлення або невідповідності (а, але, між тим). Наприклад: Опівдні пройти по мертвій вулиці – людини не зустрінеш.
- Якщо між частинами встановлюються порівняльні відносини (як, ніби, немов) ставиться тире. Наприклад: Подивиться – рублем подарує.
- Якщо перша частина вказує на умову здійснення дії, названої в другій частині (якщо) ставиться тире. Наприклад: Нещастя боятися – щастя не бачити.
- Якщо перша частина вказує на час вчинення дії, названої в другій частині (коли) ставиться тире. Наприклад: Ліс рубають – тріски летять.
- Якщо друга частина містить в собі слідство, висновок з того, про що йдеться в першій частині, або має значення результату (так що, тому) ставиться тире. Наприклад: Це їжак – його голими руками не візьмеш.
Види складних речень
В українській мові чимало непростих тем, але складні речення займають серед них особливе місце. Вміти розрізняти їх види потрібно для того, щоб потім правильно розставляти розділові знаки.
Види складних речень: характерні особливості та приклади
Для початку необхідно вивчити таблицю з прикладами “Види складних речень”:
| Вид складного речення | характерні особливості | приклад |
| Безсполучникове | Прості речення в складі складного зв’язуються інтонаційно | Стемніло, на вулицях засвітилися ліхтарі, вони освітлювали свіжий сніг |
| Складнопідрядне | Прості речення в складі складного зв’язуються за допомогою підрядних сполучників | Коли стемніло, тоді на вулицях і запалилися ліхтарі, які освітлювали свіжий сніг |
| Складносурядні | Прості речення в складі складного зв’язуються за допомогою сурядних сполучників | Стемніло, але на вулицях вже засвітилися ліхтарі, і вони освітлювали свіжий сніг |
| З різними видами зв’язку | Прості речення в складі складного зв’язуються як з допомогою сполучників різних видів, так і інтонацією | Стемніло: на вулицях засвітилися ліхтарі, які освітлювали свіжий сніг |
З таблиці зрозуміло, що в складному реченні більше однієї основи, характер відносин між ними може бути дуже різним. Вони діляться на дві великі групи: з сполучникаи і без них, а сполучні речення, в свою чергу, діляться на складнопідрядні і складносурядні в залежності від характеру зв’язку і використаних сполучників. А оскільки в українській мові все не так просто, є ще одна група – складні речення, в яких прості зв’язуються між собою різними видами зв’язку.
Складне речення незалежно від виду зв’язку може складатися не тільки з двох простих, але і більше.
Щоб правильно визначити вид такого речення, потрібно знайти граматичні основи і визначити межі простих речень, а потім з’ясувати характер зв’язку між ними.
Характер зв’язку в різних реченнях
У безсполучникових і складносурядних реченнях частини рівноправні між собою, а в складнопідрядних є головна частина і присудок (або додаток). Це їх основні відмінності.
За аналогією зі словосполученням від головної частини до присудка можна задати питання. При цьому не завжди головна частина стоїть на початку речення, а присудок за нею, часто буває і навпаки. Крім того, до однієї головної частини може приєднуватися кілька присудків – вони можуть відповідати як на однакові питання, так і на різні.
Підрядні речення діляться на кілька видів, що залежать від їх значення.
Так, вони бувають пояснювальні, визначальні, обставинні і приєднувальні.
Розділові знаки в складних реченнях
У межах речення з безсполучниковим зв’язком частини можуть з’єднуватися не тільки комами, але також тире і двокрапкою, рідше – крапкою з комою. У складнопідрядних і складносурядних реченнях основним знаком пунктуації є кома.
Залежно від характеру зв’язку між частинами складного речення (їх може бути дві або більше), вони діляться на безсполучникові і сполучникові, а другі, в свою чергу, діляться на речення з сурядним і підрядним зв’язком. Також є окремий вид складних речень – з різними видами зв’язку, де ці зв’язки комбінуються в різних варіаціях. Складнопідрядні речення в українській мові мають головну частину, до якої приєднується одна або кілька додаткових. Залежно від того, який це зв’язок, виділяється кілька різновидів підрядних речень.
