Неповне і повне речення, повний синтаксичний розбір речення

Одна з класифікацій простих речень в українській мові передбачає їх поділ на повні і неповні синтаксичні одиниці.

Принцип поділу досить простий: або в реченні є ті члени, які необхідіні для розуміння його сенсу, або їх немає. Щоб зрозуміти принципи синтаксису в цілому і принципи побудови речення зокрема, необхідно розібратися в тому, що таке неповне і повне речення.

Що таке неповне речення?

Неповне речення – це речення, в якому пропущено один або кілька необхідних для його структури членів, які можна відновити з контексту або ситуації спілкування.

Неповні речення можуть бути односкладними й двоскладними, поширеними й непоширеними, а також частинами складного речення.

Ознаки неповних речень

• У них пропущено один або кілька членів речення, які можна відновити з контексту або ситуації спілкування.
• Присудок у неповних реченнях може бути виражений безособовим дієсловом або іменним предикативним.
• Неповні речення можуть бути розповідними, питальними, наказовими, умовними, бажаними, емоційними тощо.

Типи неповних речень

Неповні речення поділяються на два типи:

• Контекстуальні – це речення, в яких пропущений член речення можна відновити з контексту. Наприклад:

У лісі тихо. (Вночі.)
Вона любить квіти. (Багато.)
Він добре знається на комп'ютерах. (Дуже.)

• Ситуаційні – це речення, в яких пропущений член речення можна відновити з ситуації спілкування. Наприклад:

– Хто це?
– (Мій) батько.
– Куди йдеш?
– (На) роботу.
– Що ти робиш?
– (Читаю) книгу.

Вживання неповних речень

Неповні речення широко використовуються в усному мовленні. Вони надають мові невимушеності, гнучкості, природного звучання. Неповні речення також можуть використовуватися в писемному мовленні, наприклад, у художній літературі, для створення образності та виразності.

Неповні речення приклади

Ось деякі приклади неповних речень:

Контекстуальні речення

• У лісі тихо. (Вночі.)
• Вона любить квіти. (Багато.)
• Він добре знається на комп’ютерах. (Дуже.)
• Ми пішли гуляти. (В парк.)
• Я прочитала книгу. (Учора.)
• Він приїде скоро. (Завтра.)

Ситуаційні речення

• – Хто це?
• – (Мій) батько.
• – Куди йдеш?
• – (На) роботу.
• – Що ти робиш?
• – (Читаю) книгу.
• – Як справи?
• – (Добре).

Неповні речення в художній літературі

• Вечір. (Іван Нечуй-Левицький)
• Дощ іде. (Михайло Коцюбинський)
• Чорнобривці. (Леся Українка)
• Любов. (Тарас Шевченко)

Неповні речення в усному мовленні

• – Як ти?
• – Добре.
• – Що робить мама?
• – Готує.
• – Коли буде готовий обід?
• – Скоро.

Неповні речення широко використовуються в усному мовленні, оскільки вони надають мові невимушеності, гнучкості, природного звучання. Неповні речення також можуть використовуватися в писемному мовленні, наприклад, у художній літературі, для створення образності та виразності.

Що таке повні речення?

Повні речення – це речення, в якому є всі необхідні для його структури члени, що виражають повноту думки.

Повне речення має такі ознаки:

• У ньому є всі необхідні для його структури члени речення.
• Присудок у повному реченні може бути виражений дієсловом, іменником, прикметником, числівником, займенником, прислівником або дієприслівником.
• Повне речення може бути розповідним, питальним, наказовим, умовним, бажаним, емоційним тощо.

Типи повні речення

Повне речення поділяється на два типи:

• Розповідні речення – це речення, які повідомляють про щось. Наприклад:

Сонце сходить.
Діти грають у футбол.
Я люблю читати.

• Питальні речення – це речення, які ставлять питання. Наприклад:

Який сьогодні день?
Де ти йдеш?
Чому ти плачеш?

• Наказові речення – це речення, які виражають наказ, прохання, вимогу. Наприклад:

Закрий двері.
Сідай за парту.
Не шуми.

• Умовні речення – це речення, які виражають умову. Наприклад:

Якщо ти будеш добре вчитися, то отримаєш хорошу оцінку.
Якщо я буду старанним, то зможу виконати завдання.

• Бажані речення – це речення, які виражають бажання. Наприклад:

Нехай буде мир у світі!
Бажаю тобі здоров'я!

• Емоційні речення – це речення, які виражають емоції. Наприклад:

Який прекрасний день!
Я так щасливий!
Я так засмучений!

Вживання повні речення

Повне речення широко використовується в усному та писемному мовленні. Воно є основною одиницею синтаксису.

Повні речення приклади

Ось деякі приклади повні речення:

Розповідні речення

• Сонце сходить.
• Діти грають у футбол.
• Я люблю читати.
• У лісі шумить вітер.
• На небі пливуть хмари.
• Завтра буде сонячний день.

Питальні речення

• Який сьогодні день?
• Де ти йдеш?
• Чому ти плачеш?
• Що ти робиш?
• Хто це?
• Коли буде готовий обід?

Наказові речення

• Закрий двері.
• Сідай за парту.
• Не шуми.
• Не бігай.
• Не кажи неправду.
• Вчися добре.

Умовні речення

• Якщо ти будеш добре вчитися, то отримаєш хорошу оцінку.
• Якщо я буду старанним, то зможу виконати завдання.
• Якщо ти не будеш шуміти, то я тобі розповім казку.
• Якщо буде сонячно, то ми підемо на прогулянку.
• Якщо ти будеш мене слухатися, то ми будемо хорошими друзями.

Бажані речення

• Нехай буде мир у світі!
• Бажаю тобі здоров’я!
• Нехай твої мрії здійсняться!
• Нехай у тебе все буде добре!
• Нехай удача завжди буде з тобою!

Емоційні речення

• Який прекрасний день!
• Я так щасливий!
• Я так засмучений!
• Я так злий!
• Я так здивований!
• Я так вдячний!

Повне речення може бути односкладним або двоскладним, поширеним або непоширеним, а також частиною складного речення.

Повний синтаксичний розбір речення

Повний синтаксичний розбір речення – це розбір, у якому визначаються всі члени речення, їхні види, функції та зв’язки між ними.

Порядок розбору:

1. Мета висловлювання речення (розповідне, питальне, наказове, умовне, бажане, емоційне).
2. Склад речення (односкладне чи двоскладне).
3. Граматичне значення речення (означає дію, стан, ознаку, кількість, порядок, спосіб, причину, мету, уступку, порівняння).
4. Граматичний зв’язок між членами речення (сурядний, підрядний, безсполучниковий).
5. Головна частина речення (підмет і присудок, присудок).
6. Підмет (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
7. Присудок (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
8. Додатки (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
9. Означення (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
10. Обставини (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).

Приклад розбору речення:

Речення: Сонце сходить.

Мета висловлювання речення: розповідне.

Склад речення: двоскладне.

Граматичне значення речення: означає дію.

Граматичний зв’язок між членами речення: сурядний.

Головна частина речення: підмет + присудок.

Підмет: Сонце (простий, називний відмінок, однина, невідмінюваний іменник, відповідає на питання хто?, є головним членом речення).

Присудок: сходить (простий, теперішній час, однина, 3-я особа, дієслово, відповідає на питання що робить?, є головним членом речення).

Додатків, означення та обставин немає.

Розбір речення за схемами:

Примітки:

• Склад речення визначається за кількістю головних членів. Якщо в реченні є тільки підмет або тільки присудок, то речення односкладне. Якщо в реченні є підмет і присудок, то речення двоскладне.
• Граматичне значення речення визначається за тим, що означає речення. Речення може означати дію, стан, ознаку, кількість, порядок, спосіб, причину, мету, уступку, порівняння.
• Граматичний зв’язок між членами речення визначається за тим, як пов’язані між собою головні і другорядні члени речення. Зв’язок між членами речення може бути сурядним, підрядним або безсполучниковим.
• Основні члени речення – це підмет і присудок. Підмет відповідає на питання хто? або що?, а присудок відповідає на питання що робить?, що роблять?, що було?, що буде?, який?, яка?, яке?, які?.
• Додатки – це другорядні члени речення, які відповідають на питання кого?, чого?, кому?, чому?, ким?, чим?.
• Означення – це другорядні члени речення, які відповідають на питання який?, яка?, яке?, які?, який з (із)?, яка з (із)?, яке з (із)?, які з (із)?.
• Обставини – це другорядні члени речення, які відповідають на питання де?, коли?, чому?, як?, з якою метою?, за якого стану?, з якими ознаками?.

Приклади синтаксичного розбору складного речення

Розбір складного речення – це розбір, у якому визначаються всі члени речення в кожній частині речення, їхні види, функції та зв’язки між ними.

Порядок розбору:

1. Мета висловлювання речення (розповідне, питальне, наказове, умовне, бажане, емоційне).
2. Склад речення (односкладне чи двоскладне).
3. Граматичне значення речення (означає дію, стан, ознаку, кількість, порядок, спосіб, причину, мету, уступку, порівняння).
4. Граматичний зв’язок між членами речення (сурядний, підрядний, безсполучниковий).
5. Головна частина речення (підмет і присудок, присудок).
6. Підмет (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
7. Присудок (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
8. Додатки (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
9. Означення (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
10. Обставини (вид, засіб вираження, питання, роль у реченні).
11. Частина складного речення (головна чи підрядна).
12. Сполучник (вид, роль у реченні).

Приклад розбору речення:

Речення: Сонце сходить, і птахи співають.

Мета висловлювання речення: розповідне.

Склад речення: двоскладне.

Граматичне значення речення: означає дві дії.

Граматичний зв’язок між членами речення: сурядний.

Головна частина речення: Сонце сходить.

Підмет: Сонце (простий, називний відмінок, однина, невідмінюваний іменник, відповідає на питання хто?, є головним членом речення).

Присудок: сходить (простий, теперішній час, однина, 3-я особа, дієслово, відповідає на питання що робить?, є головним членом речення).

Підрядна частина речення: і птахи співають.

Підмет: птахи (простий, називний відмінок, множина, одухотворені іменники, відповідають на питання хто?, є головним членом речення).

Присудок: співають (простий, теперішній час, множина, 3-я особа, дієслово, відповідає на питання що роблять?, є головним членом речення).

Додатків, означення та обставин немає.

Частина складного речення: Сонце сходить – головна.

Сполучник: і (єднальний, сполучає дві головні частини речення).

Примітки:

• Склад речення визначається за кількістю головних членів у кожній частині речення. Якщо в головній частині речення є тільки підмет або тільки присудок, то головна частина речення односкладна. Якщо в головній частині речення є підмет і присудок, то головна частина речення двоскладна.
• Граматичне значення речення визначається за тим, що означає речення. Речення може означати дію, стан, ознаку, кількість, порядок, спосіб, причину, мету, уступку, порівняння.
• Граматичний зв’язок між членами речення визначається за тим, як пов’язані між собою головні члени в головній частині речення та головні та другорядні члени в підрядній частині речення. Зв’язок між членами речення може бути сурядним, підрядним або безсполучниковим.
• Основні члени речення – це підмет і присудок у головній частині речення. Підмет відповідає на питання хто? або що?, а присудок відповідає на питання що робить?, що роблять?, що було?, що буде?

Приклади розбору складного речення

Речення: Коли сонце сходить, птахи співають.

Мета висловлювання речення: розповідне.

Склад речення: двоскладне.

Граматичне значення речення: означає дві дії, з яких одна є причиною іншої.

Граматичний зв’язок між частинами речення: підрядний.

Головна частина речення: птахи співають.

Підмет: птахи (простий, називний відмінок, множина, одухотворені іменники, відповідають на питання хто?, є головним членом речення).

Присудок: співають (простий, теперішній час, множина, 3-я особа, дієслово, відповідає на питання що роблять?, є головним членом речення).

Підрядна частина речення: коли сонце сходить.

Підмет: сонце (простий, називний відмінок, однина, невідмінюваний іменник, відповідає на питання хто?, є головним членом речення).

Присудок: сходить (простий, теперішній час, однина, 3-я особа, дієслово, відповідає на питання що робить?, є головним членом речення).

Частина складного речення: птахи співають – головна.

Сполучник: коли (причинний, сполучає головну й підрядну частини речення).

Примітки:

• Склад речення визначається за кількістю головних членів у кожній частині речення. Якщо в головній частині речення є тільки підмет або тільки присудок, то головна частина речення односкладна. Якщо в головній частині речення є підмет і присудок, то головна частина речення двоскладна.
• Граматичне значення речення визначається за тим, що означає речення. Речення може означати дію, стан, ознаку, кількість, порядок, спосіб, причину, мету, уступку, порівняння.
• Граматичний зв’язок між частинами речення визначається за тим, як пов’язані між собою головні члени в головній частині речення та головні та другорядні члени в підрядній частині речення. Зв’язок між членами речення може бути сурядним, підрядним або безсполучниковим.
• Основні члени речення – це підмет і присудок у головній частині речення. Підмет відповідає на питання хто? або що?, а присудок відповідає на питання що робить?, що роблять?, що було?, що буде?.
• Підрядна частина речення може бути обставинною, означеннявою або додатковою.
• Обставини відповідають на питання де?, коли?, чому?, як?, з якою метою?, за якого стану?, з якими ознаками?.
• Означення відповідають на питання який?, яка?, яке?, які?, який з (із)?, яка з (із)?, яке з (із)?, які з (із)?.
• Додатки відповідають на питання кого?, чого?, кому?, чому?, ким?, чим?.