Неповне і повне речення, повний синтаксичний розбір речення

Неповне і повне речення, повний синтаксичний розбір речення

Одна з класифікацій простих речень в українській мові передбачає їх поділ на повні і неповні синтаксичні одиниці.

Принцип поділу досить простий: або в реченні є ті члени, які необхідіні для розуміння його сенсу, або їх немає. Щоб зрозуміти принципи синтаксису в цілому і принципи побудови речення зокрема, необхідно розібратися в тому, що таке неповне і повне речення.

Неповне речення

Неповні речення – це речення з пропущеним одним або декількома членами, необхідними для повноти його будови і смислового змісту.

Неповні речення
Неповні речення

У неповному реченні пропущений член легко відновлюється з попереднього контексту, наприклад: В непрохідній траві весь день копошилися і гули джмелі. Іноді виривалися з трави, з розмаху налітали на Машу, з тріском вдарялися в обличчя із дзвоном підіймалися вгору, вище шпаківні.

Друге речення є неповним. У ньому пропущено підмет “джмелі”, який легко відновлюється зі змісту першого речення.

А якщо прочитати тільки друге речення, то буде неясно про що йде мова: хто або що піднімалося з трави? Значить, неповне речення за змістом несамостійне. Його висмикувати з контексту не можна.

Неповні речення часто використовуються в складних реченнях:

  • Праця пробуджує поле, а поле – людину.
  • Золото випробовують вогнем, людину – працею.

У першому складному реченні друга частина є неповною, оскільки в ній пропущено присудок “пробуджує”. У наступному прикладі друга неозначено-особова частина також характеризується неповнотою через відсутнього присудка “випробовують”, який легко відновлюється з першої частини складного безсполучникового речення.

Неповні речення можуть бути двоскладні і односкладні, поширені і непоширені.

У таких реченнях, на противагу повним, пропущений як мнімум один (частіше кілька) член речення, який необхідний для того, щоб зрозуміти сенс синтаксичної одиниці.

Якщо людина знає мовну ситуацію, яка послужила середовищем для появи цього речення, або у неї перед очима є контекст, вона може відновити сенс синтаксичної одиниці.

Тобто головною особливістю неповного речення є те, що ситуація або контекст змісту синтаксичної одиниці є незрозумілим. На цій підставі всі неповні речення діляться на дві категорії.

Ситуативно-неповні – це такі, які зрозумілі тільки безпосереднім учасникам спілкування або тим, хто за цим спілкуванням спостерігає.

Контекстуально-неповні – це такі, які зрозумілі тільки читачеві, хто прочитав попередній і наступний текст.

Еліптичні (двоскладні) – за структурою є неповними, а за змістом – повними. Наявних членів речення без дієслова цілком достатньо для вираження завершеної думки. Тому поновлювати відсутнє дієслово немає потреби.

Найчастіше неповні речення використовуються в літературних текстах і в усних діалогоах.

Приклади неповних речень

При відсутності в реченні присудка або доповнення на їх місці ставиться тире, якщо ця неповнота підкреслюється інтонаційно паузою.

  • Зранку в полі косили. Увечері теж.
  • Скільки в житті будь-яких шапок носив я вже – хоч греблю гати. А у цієї запах якийсь не такий.
  • Справи булочної йшли досить добре, особисто мої – все гірше.
  • Альоша дивився на них, а вони на нього.
  • Багряні листя клена і жовті берези лежали біля ніг жінки.

Повні речення

Повними є прості двоскладні і односкладні речення, в яких всі його члени як головні так і другорядні, є в наявності, наприклад:

Повні речення
Повні речення
  • Щоосені я приїзджав в село біля лісу і йшов від нього до озера.
  • Тільки не порвіть срібні струни.
  • Весело жити на такій землі!

Наведені двоскладні і односкладні речення характеризуються наявністю всіх членів, необхідних по їх структурі. Сенс кожного з них є очевидним і не потребує опори на попередній контекст, тобто їх можна цитувати поодинці.

Отже, головною ознакою повного речення є якраз його повнота, тобто наявність в ньому всіх тих членів речення, які потрібні для розуміння його сенсу (при цьому не обов’язково мають бути взагалі всі члени речення).

Часто повне речення плутають з двоскладним, хоча в основі цієї класифікації лежить зовсім інша ознака.

Односкладні речення, тобто такі, в яких тільки один головний член, теж може бути повним, а двоскладні – неповним.

Важливо прицьому враховувати, що при визначенні двоскладних, односкладних речень враховуються не тільки ті слова, які в ньому є фактично, але і ті, які тільки маються на увазі.

Основна характеристика повного речення – це його смислова закінченість.

Зміст, сенс цієї синтаксичної одиниці можна визначити без навколишнього контексту – це ще одна його відмінність від неповного речення.

Наступні приклади повних речень допоможуть зрозуміти, про що саме йде мова.

Ліс відкривав перед грибниками всі свої таємниці – сенс цього речення зрозумілий і у відриві від контексту, в ньому є всі члени речення, які потрібні для його розуміння, значить, воно повне.

Повні речення більш характерні для наукового та ділового стилів мови, оскільки для них важлива точність вираження думки, що не припускає двоякого тлумачення, яке могло б мати місце у випадку з неповним реченням.

Чи обов’язково повні речення повинні бути поширеними? Зовсім ні. Якщо для розуміння сенсу синтаксичної одиниці і повного розкриття її змісту досить, наприклад підмета і присудка, то всеодно таке речення буде вважатись повним.

Хоча, зазвичай в повному реченні представлений хоча б один другорядний член.

Таким чином, для повноти речення може бути досить тільки головних членів (або головного члена).

Повний синтаксичний розбір речення

Повний розбір речення
Повний розбір речення

Повний розбір речення:

  1. Охарактеризувати речення за метою висловлювання: розповідне, питальне або спонукальне.
  2. За емоційним забарвленням: окличне або неокличне.
  3. За наявністю граматичних основ: просте або складне.
  4. Потім в залежності від того, просте речення або складне:

Якщо просте:

  1. Охарактеризувати речення по наявності головних членів речення: двоскладні або односкладні, вказати, який головний член речення, якщо воно двоскладне (підмет або присудок).
  2. Охарактеризувати за наявністю другорядних членів речення: поширене або непоширене.
  3. Вказати, ускладнене чим-небудь речення (однорідними членами, зверненням, вступними словами) або неускладнене.
  4. Підкреслити всі члени речення, вказати частини мови.
  5. Скласти схему речення, вказавши граматичну основу і ускладнення, якщо вони є.

Якщо складне:

  1. Вказати, який зв’язок у реченні: сполучниковий або безсполучниковий.
  2. Вказати, що є засобом зв’язку в реченні: інтонація, сурядні сполучники або підрядні сполучники.
  3. Зробити висновок, яке це речення: безсполучникове, складносурядне, складнопідрядне.
  4. Розібрати кожну частину складного речення, як просте, починаючи з пункту 1 сусіднього стовпчика.
  5. Підкреслити всі члени речення, вказати частини мови.
  6. Скласти схему речення, вказавши граматичну основу і ускладнення, якщо воно є.

Приклад синтаксичного розбору простого речення

В нашому класі навчаються самі артистичні учні та учениці.

Повний синтаксичний розбір простого речення
Повний синтаксичний розбір простого речення

Усний розбір:

Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, граматична основа: учні та учениці навчаються, поширене, ускладнене однорідними підметами.

Письмовий:

Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, граматична основа: учні та учениці навчаються, поширене, ускладнене однорідними підметами.

Приклад розбору складного речення

Нам сьогодні не задали домашньої роботи, бо ми з класом поїхали в театр.

Усний розбір:

Речення розповідне, неокличне, складне, сполучний зв’язок, засіб зв’язку підрядний сполучник бо, складнопідрядне речення. Перше просте речення: односкладне, з головним членом – присудком (не задали), поширене, не ускладнене.

Друге просте речення: двоскладне, граматична основа (ми з класом поїхали), поширене, не ускладнене.

Письмовий:

Письмовий розбір складного речення
Письмовий розбір складного речення

Розповідне, неокличне, складне, сполучний зв’язок, засіб зв’язку підрядний сполучник бо, СПР. Перше просте речення: односкладне, з головним членом – присудком не задали, поширене, не ускладнене.

Друге речення: двоскладне, граматична основа (ми з класом поїхали), поширене, не ускладнене.

Сподобалася стаття? Також читайте інші статті на нашому сайті!

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Знай все! Портал для школярів
Залишити відповідь

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: