Антоніми – це слова однієї і тієї ж частини мови з протилежним значенням. Зазначимо приклади антонімів, є словами різних частин мови.
- Поняття про антоніми
- Визначення
- Антоніми приклади
- Іменники-антоніми
- Прикметники-антоніми
- Дієслова-антоніми
- Прислівники-антоніми
- Що позначають антоніми?
- Однокореневі антоніми
- Значення антонімів у мовленні
- Прислів’я з антонімами
- Контекстуальні антоніми
- Фразеологізми-антоніми
- Речення з антонімами
- Антоніми до слова щастя
- Антоніми до слова яскраво
- Антоніми до слова ласкава
- Відео – антоніми
Поняття про антоніми
Різноманіття і багатство лексики української мови створюють синоніми, антоніми, пароніми і омоніми. Щоб з’ясувати, що позначає лінгвістичний термін «антоніми» , звернемося до його походженням. Це слово складають грецька приставка анти- , що означає «проти» , і слово «онима» – «ім’я» . В результаті отримаємо значення слова «антонім» – «протилежне ім’я» .
Дамо точне визначення цього терміна.
Визначення
Антоніми – це слова однієї і тієї ж частини мови з протилежним лексичним значенням.

А ось яке визначення, що таке антоніми дає Вікіпедія:
Антоніми (грец. Ἀντι- приставка зі значенням протилежності + ὄνομα «ім’я») – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають прямо протилежні лексичні значення, наприклад: «правда» – «брехня», « добрий »-« злий »,« говорити »-« мовчати ».
Антоніми, на відміну від синонімів, мають прямо протилежне лексичне значення:
- розумний – дурний;
- день – ніч;
- радо – неприязно.
Антонімами, як правило, є слова однієї і тієї ж частини мови, які відповідають на одне і те ж питання. Вони характеризують предмет, ознаку або явище з одного і того ж боку, вказуючи на одну і ту ж якість, але за значенням прямо протилежні. Ці слова складають антонімічні пари.
Антоніми приклади
Наведемо приклади антонімів, що належать до різних частин мови.

Іменники-антоніми
- схід – захід;
- добро – зло;
- ранок – вечір;
- світ – війна;
- вогонь – вода;
- трудівник – нероба;
- літо – зима;
- друг – ворог;
- смуток – радість;
- базіка – мовчун;
- хоробрість – тру-упоряд .
Прикметники-антоніми
- брудний – чистий;
- сміливий – боягузливий;
- гучний – тихий;
- широкий – вузький;
- товстий – тонкий;
- довгий – короткий;
- сильний – слабкий;
- високий – низький;
- жіночний – мужній;
- світлий – темний;
- далекий – близький.

Дієслова-антоніми
- мовчати – говорити;
- бігти – стояти;
- радіти – засмучуватися;
- стемніло – розвиднілось;
- лаяти – хвалити;
- взяти – віддати;
- побудувати – поламати;
- захистити – образити;
- вимкнути – висохнути.
Прислівники-антоніми
- взимку – влітку;
- вранці – ввечері;
- пішки – бігом;
- цікаво – нудно;
- рано – пізно;
- попереду – позаду;
- завжди – ніколи;
- тут – там;
- глибоко – дрібно.

Що позначають антоніми?
Спостерігаючи за антонімами, з’ясуємо, що вони висловлюють різні відносини:
1. тимчасові
- кінець – початок;
- вдень – вночі;
- ранній – пізній;
2. просторові
- далеко – близько;
- наліво – направо;
- всередині – зовні;
3. якісні
- любов – ненависть;
- злість – доброта;
- веселий – сумний;
- молодий – старий;
4. кількісні
- багато – мало;
- надлишок – недолік;
- дорого – дешево.
Однокореневі антоніми
У лексиці української мови виділяють пари антонімів з різними коренями і однокореневі антоніми. Пару однокореневих антонімів складають слова, які мають в морфемном складі один і той же корінь, але розрізняються протилежними за значенням приставками:
- від нести – при нести;
- в ста-вить – ви ста-вить;
- у бігати – при бігати;
- раз дівати-ся – про дівати-ся;
- за крити – від крити;
- за гадати – від ворожити.
Однокореневі антоніми створює приставка НЕ -:
- веселий – НЕ веселий вид;
- близький – НЕ близький шлях;
- гучний – НЕ гучний шепіт;
- проста – НЕ просте завдання;
- мало – НЕ мало питань.
Значення антонімів у мовленні
Антоніми роблять нашу мову більш образною і яскравою. Протиставлення допомагає образно розповісти про абсолютно протилежні явища, намалювати несхожі один на одного картини навколишнього світу, відтінити одну якість предмета на тлі іншого, порівнянного з ним, передати більш повно і точно почуття і переживання людей.
Ці слова збагачують будь-яке висловлювання, так як уточнюють значення слів. Завдяки антонімів, мова стає виразною, красивою і точною. Щоб переконатися в цьому, поспостерігаємо за висловлюваннями мислителів і відомих письменників.
Від поганого нача-ла і кінець буває поганий (Евріпід).
Радості забуваються, а горе – ніколи (М. Ю. Лермонтов).
Щоб любити доб-ро , потрібно всім серцем ненавидіти зло (Ф. Вольф).
І злий і доб-рий – кожен за свої вчинки отримують відплату (І. Гете).
Прислів’я з антонімами

Не було б щастя, так нещастя допомогло.
Готуй сани влітку , а віз взимку .
Не знаєш, де знай-деш, а де загубиш .
Недосол на столі, пере-сол на спині.
По одягу зустрі ча-ють , по уму -прово-джа-ють .
Правда в вогні не горить і у воді не тоне.
Ситий голод-но-го не зрозуміє.
Ранок вечо-ра мудріший.
Менше говори, а біль-ше роби.
Спочатку густо , а під кінець порожньо .
Дурний шукає місце, а розум-но-го і в кутку видно.
На чорній землі білий хліб народиться.
Хто багато знає, той мало спить.
Рано зробили, так позд-но поскакали.
Повний колос до землі КЛО-нить-ся , а порожній до неба тягне-ться .
Контекстуальні антоніми
У антонімічних відносини можуть вступати слова в залежності від значення контексту. Такі слова стають антонімами в певному повідомленні з волі його автора. Контекстуальні антоніми уточнюють думку письменника, роблять її образною і допомагають створити повну характеристику описуваного явища чи об’єкту. З їх допомогою можна виразити граничне протиставлення між розглянутими явищами дійсності, якостями предметів, почуттями людей. Контекстуальні антоніми об’ємно і точно висловлюють авторську оцінку зображуваного.
Вони зійшлися. Хвиля і камінь, вірші і проза, лід і полум’я не настільки різні між собою (А. С. Пушкін).
Фразеологізми-антоніми
Антонімами можуть бути не тільки окремі слова, а й словосполучення і мовні звороти. Стійкі словосполучення, фразеологізми , можуть мати протилежне значення, тобто бути антонімами.
Приклади
- в усі лопатки – черепашачим кроком;
- працювати засукавши рукава – працювати абияк;
- кури не клюють – кіт наплакав;
- слово в слово – вилами по воді писано;
- в двох кроках звідси – казна;
- семи п’ядей у лобі – без царя в голові;
- від рук відбитися – взяти в руки;
- камінь за пазухою тримати – з відкритою душею;
- сидіти склавши руки – працювати не покладаючи рук;
- тримати вухо гостро – ворон вважати;
- ляси точити – води в рот набрати;
- на чужій шиї сидіти – своїм горбом жити;
- від дошки до дошки – з п’ятого на десяте.
Речення з антонімами
Антоніми – це слова однієї частини мови, прямо протилежні за лексичним значенням.
1. Мені холодна випічка подобається більше, ніж гаряча.
2. Вітер на вулиці не сильний, а слабкий.
3. Якщо ти не будеш добре вчитися, то станеш НЕ розумним, а дурним.
4. Влітку на вулиці тепло, а взимку холодно.
5. Іноді краще мовчати, ніж говорити.
6. Вчора вранці було сонячно, а ввечері стало похмуро.
7. Мама просила повернутися рано з прогулянки, а я повернувся пізно.
8. Добре слово – друг , а грубе слово – ворог.
9. Плануй успіх і гони невдачу.
10. Добре літати , та боляче падати .
Антоніми до слова щастя
Всього знайдено 4 антоніма для слова “щастя”
- біда
- горе
- нещастя
- безталання
Антоніми до слова яскраво
- Похмурий (похмуро)
- Тьмяний
- Бляклий
- Туманний
- Непомітний
- Блідий
- Згаслий
- Безбарвний
Антоніми до слова ласкава
Ласкава—сувора, лагідна—різка. Вогкий, як і мокрий—сухий.