Спонукальні речення висловлюють спонукання до дії, оформлене у вигляді прохання, побажання або наказу.
Щоб зрозуміти, що таке спонукальне речення в українській мові, розглянемо, які бувають види речень за метою висловлювання, і наведемо приклади.
У зв’язного мовлення окремі слова приймають задану граматичну форму, шукаються в певному порядку і оформляють закінчену думку, яка в синтаксисі української мови називається реченням.
Існує безліч різних речень, які розрізняються за багатьма характеристиками.
За допомогою складно вираженої думки той, хто говорить переслідує свою мету, яку він ставить у промові:
- розповісти про когось або про щось;
- дізнатися щось, отримати потрібні відомості;
- висловити прохання, побажання, пораду і т.д.
З цієї точки зору за метою висловлювання відзначимо наступні види речень:
- розповідне;
- питальне;
- спонукальне.
Дізнаємося, що таке спонукальні речення в українській мові. Чим вони відрізняються від розповідних і питальних речень?
Спонукальні речення
Якщо вдуматися в лінгвістичний термін “спонукальні“, то безпомилково можна визначити, що такі речення спонукають до дії. Спонукальними реченнями – називаються речення, в яких мовець спонукає кого-небудь до дії.
Наприклад:
Присядьте на хвилинку! Давайте прогуляємось по осінньому парку. Геть з дороги!
Як видно з наведених прикладів, спонукання до дії може бути виражено по-різному.
Способи вираження спонукання
У спонукальних реченнях висловлене прагнення до певної дії виражається слідуючими способами. Це може бути:
- благання
- прохання
- побажання
- запрошення
- напуття
- порада
- наказ
- заборона
- протест і ін.
Інтонація спонукальних речень
Залежно від форми висловленого спонукання до дії змінюється інтонація спонукальних речень. Якщо воно сказано в м’якій формі (прохання, благання, побажання, напуття, поради) то інтонація спонукального речення близька до інтонації розповідного речення.
Спонукальні речення вимовляються спокійно і рівно. В кінці такого речення ставиться крапка.
Наприклад:
Послухай цю мелодію. Спи спокійно, синочок. Приїжджайте до нас краще восени. Підемо в ліс за грибами.
Якщо ж спонукальні речення висловлюються у формі наказу, протесту, заборони, то інтонація висловлювання стає підвищеною. І тут з’являється привід поговорити про окличне і неокличне спонукальне речення.
Окличні і неокличні спонукальні речення
Наведені вище приклади спонукальних речень вимовляються, як уже зазаначалося, спокійно. Відсутність емоційного забарвлення дозволить назвати їх неокличними.
Заборона, протест, обурення, наказ неможливо висловити без прояву почуттів. У таких реченнях до висловленого спонукання до дії обов’язково домішується емоційний фон. Спонукальне речення за емоційним забарвленням стає знаком оклику.
Наприклад:
Не змушуйте мене чекати! Соромтеся! Стояти на місці!
В кінці спонукального окличного речення ставиться знак оклику.
Засоби вираження спонукальної дії
Крім інтонації, в розглянутому вигляді речень використовуються граматичні засоби вираження спонукальної дії. Найпоширенішими, мабуть, є форми наказового способу дієслів, як прості, так і з формотворними частиннами і форми дійсного способу 1 особи множини в значенні наказового.
Наприклад:
Сядемо, друзі, перед далекою дорогою, нехай легким виявиться шлях! Давай, машиніст, потихеньку рушай і пісню в дорозі співай! Не покинь мене, куме милий! Дай ти мені зібраться з силою. І до весняних тільки днів пргодуй і обігрій!
Важливою підмогою в створенні спонукальності є модальні і формотворчі частки. У виражені спонукання до дії можуть вживатися форми дієслова 3 осіб із частками “так”, “дай”, “нехай”, “давай”, “як” і ін.
Наприклад:
Але нехай обставини нашої зустрічі залишаться між нами. Хай живе сонце, так зникне тьма!
Присудок спонукальних речень може бути виражено інфінітивом, дієсловом в формі умовного способу і іншими словоформами. Наприклад: Відвезти їх звідси! Мовчати! А подати сюди Ляпкіна – Тяпкіна! Ти б розпитав детальніше про цей випадок. Ванюша, подзвонив би ти батькові! Час вперед!
Структура спонукальних речень
За структурою спонукальні речення в залежності від наявності основних членів і від форми присудка бувають односкладними і двоскладними.
Наприклад:
Ви б пройшли на верхню палубу.
Якщо в реченні немає підмета, а дієслово передає волевиявлення мовця в формі 1 особи дійсного способу або у формі 2 особи однини і множини наказового способу, то таке речення є безумовно-особистим односкладним.
Приклад:
Заспіваймо наш студентський гімн! Іди з очей геть! Надішліть рекомендований лист.
У спонукальному реченні присудок у формі інфінітива – центр безособового односкладного речення.
Приклад:
-Віддати кінці!- скомандував боцман. Бігти, не зволікаючи ні секунди!
За наявніст членів речення спонукальне речення може бути повним і неповним. Наприклад: Карету мені, карету!
Надіємось наша стаття Вам була корисною!
