Історизм – це застарілі слова з минулого
У нашій повсякденній мові постійно з’являються нові слова. Як правило, вони запозичуються з інших мов. Наприклад, одні із самих останніх нововведень – «праймеріз», «криптовалюта», «блокчейн», «роумінг».
А деякі слова, навпаки, назавжди йдуть з лексикону. І зустріти їх можна тільки на сторінках книг або в фольклорі (піснях, приказках, анекдотах і так далі).
Їх ділять на дві категорії – це історизм та архоїзми (що це?) . У цій статті ми детально розповімо про першу групу, а й пояснимо, чим вона відрізняється від другої.
Що таке історизм
Історизмами називають слова, що вийшли з ужитку в зв’язку з тим, що предмети або явища, які вони позначали, стали неактуальні для теперішнього часу.
Щоб краще зрозуміти це визначення, давайте в якості прикладу згадаємо відомий радянський фільм Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію». Коли цар Іван Грозний потрапив в XX століття, він розмовляв такою незрозумілою мовою, що оточуючі його не завжди розуміли. Ну наприклад:
Чий холоп питаю?
Ти пошто бояриню образив, смерд?
Тут найбільше нерозуміння можуть викликати слова «холоп» і «смерди». Так в XVI столітті називали відповідно «кріпаків, які повністю залежать від господарів» і «селян-землеробів, яких згодом також закріпачили».
За часів того ж Івана Грозного ці слова ні у кого не викликали запитань і були звичною частиною російської мови. Але зі скасуванням кріпосного права вони втратили свою актуальність і поступово пішли з лексикону . У сучасному розумінні це і є історизм.
Історизм і архаїзми – в чому принципова різниця
А ось тепер наведемо визначення архаїзмів:
Архаїзми – це застарілі слова, які вийшли з повсякденного лексикону, але були замінені сучасними синонімами.
Як приклад можна згадати ще пару фраз з того ж фільму «Іван Васильович змінює професію»:
Ех, лепота-то яка!
Поголоски ще раз, ти не демон?
Як чолобитну цареві подаєш?
Тут також є застарілі слова, які ми вже майже не вживаємо. Це «лепота», «поголоска» і «чолобитна». Але в сучасній мові їм легко можна знайти заміну – «краса», «скажи» і «доповідна, прохання».
І в цьому принципова різниця між цими поняттями. У архаїзмів є сучасні синоніми, а у історизмів немає .
Принцип виникнення історизмів
Всі історизми відповідають якому-небудь історичному періоду.
Наприклад, раніше в Росії була така монета як «алтин», що дорівнювала трьом копійкам. Зараз це слово вже не вживається, так як і грошей таких немає. Або візьмемо для прикладу різні чини – граф, князь, боярин. Таких звань в сучасній Росії вже не існує, а тому і слова можна також вважати історизмами.
Але не треба думати, що до історизмів відносяться тільки терміни, яким вже кілька століть. Є і більш сучасні приклади . Наприклад, багато слова, які були в ходу в Радянському Союзі, зараз вже стали частиною історії. наприклад:
- Непман – підприємець за часів НЕПу;
- Наркома – народні комісаріати, державні органи, які відповідали за різні сфери;
- Кулак – заможні селяни;
- Політбюро – керівний орган Комуністичної партії;
- КОМСОМОЛ – молодіжна організація (розшифровується як комуністичний союз молоді);
- Колгосп – об’єднання селян з метою вести єдине господарство;
А можна привести і ще більш сучасний приклад історизмів. Всього 10-20 років тому існували предмети, які зараз також стали частиною історії.
І якщо дорослі розуміють, що означають слова «дискета», «ПЕЙДЖЕР», «аудіокасети», «таксофонів», то у молоді вони викличуть відверте здивування.
приклади історизмів
Як ми вже говорили, історизм – це назви предметів або явищ, які існували в минулому.
Громадський уклад життя:
- холопи
- смердів
- Баринов
- БОЯРЕ
- ЦАР
- КНЯЗЬ
Назви установ:
- НАКАЗ – орган управління в Російському царстві
- Повіт – орган місцевого управління в губернії або повіті
Назва посад:
- Городничий – начальник повітового міста
- БУРЛАКА – найманий робітник, який тягнув судно проти течії
- Курсисткою – слухачка вищих жіночих курсів
- РАБФАКОВЕЦЬ- учень робочих факультетів в СРСР
Назва військових чинів:
- МУШКЕТЕР – французький солдат
- Каноніри – молодший чин рядового в артилерії
- Поручик / підпоручик – військові звання молодшого офіцерського складу в Царській Росії
- АД’ЮТАНТ
Назва озброєння і екіпіровки воїнів:
- Забрати – рухома частина лицарського шолома, яка захищала очі
- КАТАПУЛЬТА – стан облоги знаряддя
- Палиця – дубина з металевими шипами
- БУЛАВА – ще одна дубина з великим набалдашником на кінці
- Мортири – гармата з дуже коротким стволом
- КОЛЬЧУГА – обладунки зі сплетених металевих кілець
Грошові одиниці:
- Алтин – монета, рівна трьом копійкам
- Гривеник – монета в 10 копійок
- Шаг – півкопійки
Старовинні заходи виміру:
- Верст – 1066,8 метра
- Сажень – 2,16 метра
- АРШИН – третина сажні
- Вершок – 4,445 сантиметра
- ЗОЛОТНИК – 4,266 грама
- Пуд – 16,3804964 кілограма
Предмети побуту:
- Лучин – тонка тріска для розпалювання печі і освітлення приміщення
- Кокошник – головний убір
- Каптан – верхній чоловічий одяг
- Сіряк – довга верхній одяг з грубої тканини
- Сермяги – верхній одяг, схожа на довгу сорочку
Цікаво, що деякі історизм через якийсь час можуть повернутися в активну лексику. І тоді вони перестають вважатися застарілими.
Висновок
Поняття «історизм» використовується не тільки в мовознавстві, але і в літературі, але там воно має зовсім інше значення. Це здатність автора в найдрібніших деталях і найбільш яскравих образах передати зовнішність різних історичних подій.
