У нашій повсякденній мові постійно з’являються нові слова. Як правило, вони запозичуються з інших мов. Наприклад, одні із самих останніх нововведень – «праймеріз», «криптовалюта», «блокчейн», «роумінг».
А деякі слова, навпаки, назавжди йдуть з лексикону. І зустріти їх можна тільки на сторінках книг або в фольклорі (піснях, приказках, анекдотах і так далі).
Їх ділять на дві категорії – це історизм та архоїзми (що це?) . У цій статті ми детально розповімо про першу групу, а й пояснимо, чим вона відрізняється від другої.
Що таке історизми?
Історизми – це слова, які позначають предмети, явища або поняття, що існували в минулому і не існують у сучасному світі. Наприклад, такі слова, як “козак”, “пан”, “кріпак”, “дворянин”, “гайдуки”, “кучма”, “казенщина”, “станиця” і т.д., є історизмами.
Історизми бувають двох видів:
- Назва предметів, явищ або понять, які зникли з дійсності. Наприклад, слова “кіннота”, “кавалерія”, “козаки”, “гайдуки”.
- Назва посад, звань, соціальних станів, які зникли з дійсності. Наприклад, слова “пан”, “дворянин”, “кріпак”, “козак”.
Історизми часто зустрічаються в художній літературі, яка розповідає про минуле. Вони допомагають автору створити історичний колорит і передати атмосферу того часу.
Історизми також зустрічаються в документах, що стосуються минулого. Наприклад, у історичних хроніках, договорах, указах і т.д.
Історизми можуть бути замінені сучасними словами або словосполученнями. Наприклад, слово “козак” можна замінити словом “воїн”, слово “пан” – словом “господар”, слово “кріпак” – словом “примушений працівник”.
Однак іноді історизми неможливо замінити сучасними словами. Наприклад, слово “гайдуки” не має сучасного аналога, тому що це було назвою певного типу воїнів, які існували в минулому.
В чому різниця між історизмом та архаїзмом?
Історизми та архаїзми – це слова, які вийшли з активного вжитку в сучасній мові. Однак між ними є деякі відмінності.
Історизми – це слова, які позначають предмети, явища або поняття, що існували в минулому і не існують у сучасному світі. Наприклад, слова “козак”, “пан”, “кріпак”, “дворянин”, “гайдуки”, “кучма”, “казенщина”, “станиця” і т.д., є історизмами.
Архаїзми – це слова, які мають сучасні відповідники, але використовуються в більш вузькому значенні або в іншому стилі. Наприклад, слова “десниця”, “лоб”, “ланіти”, “град”, “око”, “уста” і т.д., є архаїзмами.
Основна відмінність між історизмами та архаїзмами полягає в тому, що історизми позначають предмети, явища або поняття, які зникли з дійсності, а архаїзми мають сучасні відповідники.
Також архаїзми можуть бути поділені на такі групи:
- Лексичні архаїзми – це слова, які мають сучасні відповідники. Наприклад, слово “десниця” означає “права рука”, а “лоб” – “передня частина голови”.
- Семантичні архаїзми – це слова, які мають сучасні відповідники, але в сучасній мові використовуються в іншому значенні. Наприклад, слово “око” в стародавній мові означало “людина”, а “уста” – “слово”.
- Фонетичні архаїзми – це слова, які мають сучасні відповідники, але в сучасній мові вимовляються інакше. Наприклад, слово “град” в стародавній мові вимовляється було як “ґрад”.
- Граматичні архаїзми – це слова, які мають сучасні відповідники, але в сучасній мові мають іншу граматичну форму. Наприклад, слово “я” в стародавній мові було у множині – “мы”.
Історизми та архаїзми можуть використовуватися в художній літературі для створення історичного колориту або для надання тексту урочистого, піднесеного чи сатиричного звучання.
Як та коли виникли історизми?
Історизми виникли внаслідок змін у суспільному житті, у розвитку науки і техніки. Коли предмети, явища або поняття, які позначали історизми, зникли з дійсності, слова, які їх позначали, теж вийшли з активного вжитку.
Наприклад, слова “козак”, “пан”, “кріпак”, “дворянин” і т.д., виникли в Середньовіччі і позначали певні соціальні стани. З плином часу ці соціальні стани зникли, і слова, які їх позначали, стали історизмами.
Історизми можуть виникати також внаслідок заміни одного предмета іншим. Наприклад, слово “кіннота” виникло в Стародавній Греції і позначало кінне військо. З розвитком зброї і техніки кіннота поступово вийшла з ужитку, і слово “кіннота” стало історизмом.
Історизми можуть зустрічатися в текстах, написаних у будь-який період часу. Однак найчастіше вони зустрічаються в текстах, які розповідають про минуле. Наприклад, у історичних хроніках, романах, оповіданнях, віршах.
Історизми можуть використовуватися для створення історичного колориту, для надання тексту урочистого, піднесеного чи сатиричного звучання.
Приклади історизмів
Історизми – це слова, які позначають предмети, явища або поняття, що існували в минулому і не існують у сучасному світі.
Приклади історизмів:
- Назва предметів, явищ або понять, які зникли з дійсності:
- предмети: арбалет, кольчуга, стремена, рушниця, стріла, тачанка, телега, віз, таран, арбалет, кольчуга, стремена, рушниця, стріла, тачанка, телега, віз, таран,
- явища: кріпосне право, кріпацтво, панщина, козаки, гайдаки, ватага, обозний, зброєносець,
- поняття: воєвода, князь, цар, гетьман, кошовий отаман, есаул, сотник, сотник, сотник, сотник, сотник.
- Назва посад, звань, соціальних станів, які зникли з дійсності:
- посади: цар, король, правитель, гетьман, кошовий отаман, есаул, сотник, сотник, сотник,
- звання: барон, граф, князь, герцог, пан, боярин, дворянин, міщанин, селянин, кріпак,
- соціальні стани: феодал, селянство, міщанство, козачество, гайдачество.
Історизми можуть використовуватися в художній літературі, яка розповідає про минуле. Вони допомагають автору створити історичний колорит і передати атмосферу того часу.
Історизми також зустрічаються в документах, що стосуються минулого. Наприклад, у історичних хроніках, договорах, указах і т.д.
Історизми можуть бути замінені сучасними словами або словосполученнями. Наприклад, слово “козак” можна замінити словом “воїн”, слово “пан” – словом “господар”, слово “кріпак” – словом “примушений працівник”.
Однак іноді історизми неможливо замінити сучасними словами. Наприклад, слово “гайдуки” не має сучасного аналога, тому що це було назвою певного типу воїнів, які існували в минулому.
Історизми часто зустрічаються в художній літературі, яка розповідає про минуле. Вони допомагають автору створити історичний колорит і передати атмосферу того часу.
Ось кілька прикладів історизмів в художній літературі:
- У романі “Тарас Бульба” Миколи Гоголя зустрічаються такі історизми, як: “козаки”, “пани”, “кріпаки”, “гайдуки”, “кучма”, “станиця”, “бунташ”, “ватага”, “осадниця”.
- У поемі “Слово о полку Ігоревім” зустрічаються такі історизми, як: “княз”, “боярин”, “дружина”, “ратник”, “шлем”, “щит”, “меч”, “стріла”, “копіє”.
- У романі “Війна і мир” Льва Толстого зустрічаються такі історизми, як: “дворянин”, “пан”, “кріпак”, “кавалерія”, “артилерія”, “генерал”, “адмірал”, “полк”, “дивізія”, “армія”.
Історизми можуть використовуватися для створення різних ефектів у художній літературі. Вони можуть допомагати автору:
- Створити історичний колорит: історизми допомагають читачеві відчути атмосферу минулого часу, зрозуміти, як жили люди в той період.
- Передати атмосферу того часу: історизми допомагають автору передати особливості життя, побуту, культури людей минулого.
- Створити сатиричний ефект: історизми можуть використовуватися для створення сатиричного ефекту, для висміювання певних явищ або людей.
Наприклад, у романі “Війна і мир” Лева Толстого історизми “дворянин”, “пан”, “кріпак” допомагають автору створити історичний колорит і передати атмосферу Російської імперії початку XIX століття. А в романі “Мертві душі” Миколи Гоголя історизми “чиновник”, “приватний пристав”, “губернатор” допомагають автору створити сатиричний ефект і висміяти бюрократію в Російській імперії.
Висновок
Поняття «історизм» використовується не тільки в мовознавстві, але і в літературі, але там воно має зовсім інше значення. Це здатність автора в найдрібніших деталях і найбільш яскравих образах передати зовнішність різних історичних подій.
