Історизми, приклади

Історизми – це застарілі слова з минулого

У нашій повсякденній мові постійно з’являються нові слова. Як правило, вони запозичуються з інших мов. Наприклад, одні із самих останніх нововведень – «праймеріз», «криптовалюта», «блокчейн», «роумінг».

А деякі слова, навпаки, назавжди йдуть з лексикону. І зустріти їх можна тільки на сторінках книг або в фольклорі (піснях, приказках, анекдотах і так далі).

Їх ділять на дві категорії – це історизм та архоїзми (що це?) . У цій статті ми детально розповімо про першу групу, а й пояснимо, чим вона відрізняється від другої.

Що таке історизми

Історизмами називають слова, що вийшли з ужитку в зв’язку з тим, що предмети або явища, які вони позначали, стали неактуальні для теперішнього часу.

Щоб краще зрозуміти це визначення, давайте в якості прикладу згадаємо відомий радянський фільм Леоніда Гайдая «Іван Васильович змінює професію». Коли цар Іван Грозний потрапив в XX століття, він розмовляв такою незрозумілою мовою, що оточуючі його не завжди розуміли. Ну наприклад:

Чий холоп питаю?
Ти пошто бояриню образив, смерд?

Тут найбільше нерозуміння можуть викликати слова «холоп» і «смерди». Так в XVI столітті називали відповідно «кріпаків, які повністю залежать від господарів» і «селян-землеробів, яких згодом також закріпачили».

За часів того ж Івана Грозного ці слова ні у кого не викликали запитань і були звичною частиною російської мови. Але зі скасуванням кріпосного права вони втратили свою актуальність і поступово пішли з лексикону . У сучасному розумінні це і є історизм.

Історизм і архаїзми – в чому принципова різниця

А ось тепер наведемо визначення архаїзмів:

Архаїзми – це застарілі слова, які вийшли з повсякденного лексикону, але були замінені сучасними синонімами.

Як приклад можна згадати ще пару фраз з того ж фільму «Іван Васильович змінює професію»:

Ех, лепота-то яка!
Поголоски ще раз, ти не демон?
Як чолобитну цареві подаєш?

Тут також є застарілі слова, які ми вже майже не вживаємо. Це «лепота», «поголоска» і «чолобитна». Але в сучасній мові їм легко можна знайти заміну – «краса», «скажи» і «доповідна, прохання».

І в цьому принципова різниця між цими поняттями. У архаїзмів є сучасні синоніми, а у історизмів немає .

Принцип виникнення історизмів

Всі історизми відповідають якому-небудь історичному періоду.

Наприклад, раніше в Росії була така монета як «алтин», що дорівнювала трьом копійкам. Зараз це слово вже не вживається, так як і грошей таких немає. Або візьмемо для прикладу різні чини – граф, князь, боярин. Таких звань в сучасній Росії вже не існує, а тому і слова можна також вважати історизмами.

Але не треба думати, що до історизмів відносяться тільки терміни, яким вже кілька століть. Є і більш сучасні приклади . Наприклад, багато слова, які були в ходу в Радянському Союзі, зараз вже стали частиною історії. наприклад:

1. Непман – підприємець за часів НЕПу;
2. Наркома – народні комісаріати, державні органи, які відповідали за різні сфери;
3. Кулак – заможні селяни;
4. Політбюро – керівний орган Комуністичної партії;
5. КОМСОМОЛ – молодіжна організація (розшифровується як комуністичний союз молоді);
6. Колгосп – об’єднання селян з метою вести єдине господарство;

А можна привести і ще більш сучасний приклад історизмів. Всього 10-20 років тому існували предмети, які зараз також стали частиною історії.

І якщо дорослі розуміють, що означають слова «дискета», «ПЕЙДЖЕР», «аудіокасети», «таксофонів», то у молоді вони викличуть відверте здивування.

Приклади історизмів

Як ми вже говорили, історизм – це назви предметів або явищ, які існували в минулому.

Громадський уклад життя:

1. холопи
2. смердів
3. Баринов
4. БОЯРЕ
5. ЦАР
6. КНЯЗЬ

Назви установ:

1. НАКАЗ – орган управління в Російському царстві
2. Повіт – орган місцевого управління в губернії або повіті

Назва посад:

1. Городничий – начальник повітового міста
2. БУРЛАКА – найманий робітник, який тягнув судно проти течії
3. Курсисткою – слухачка вищих жіночих курсів
4. РАБФАКОВЕЦЬ- учень робочих факультетів в СРСР

Назва військових чинів:

1. МУШКЕТЕР – французький солдат
2. Каноніри – молодший чин рядового в артилерії
3. Поручик / підпоручик – військові звання молодшого офіцерського складу в Царській Росії
4. АД’ЮТАНТ

Назва озброєння і екіпіровки воїнів:

1. Забрати – рухома частина лицарського шолома, яка захищала очі
2. КАТАПУЛЬТА – стан облоги знаряддя
3. Палиця – дубина з металевими шипами
4. БУЛАВА – ще одна дубина з великим набалдашником на кінці
5. Мортири – гармата з дуже коротким стволом
6. КОЛЬЧУГА – обладунки зі сплетених металевих кілець

Грошові одиниці:

1. Алтин – монета, рівна трьом копійкам
2. Гривеник – монета в 10 копійок
3. Шаг – півкопійки

Старовинні заходи виміру:

1. Верст – 1066,8 метра
2. Сажень – 2,16 метра
3. АРШИН – третина сажні
4. Вершок – 4,445 сантиметра
5. ЗОЛОТНИК – 4,266 грама
6. Пуд – 16,3804964 кілограма

Предмети побуту:

1. Лучин – тонка тріска для розпалювання печі і освітлення приміщення
2. Кокошник – головний убір
3. Каптан – верхній чоловічий одяг
4. Сіряк – довга верхній одяг з грубої тканини
5. Сермяги – верхній одяг, схожа на довгу сорочку

Цікаво, що деякі історизм через якийсь час можуть повернутися в активну лексику. І тоді вони перестають вважатися застарілими.

Висновок

Поняття «історизм» використовується не тільки в мовознавстві, але і в літературі, але там воно має зовсім інше значення. Це здатність автора в найдрібніших деталях і найбільш яскравих образах передати зовнішність різних історичних подій.