Що таке суфікс?
Суфікс – це значуща частина слова, яка знаходиться після кореня і служить зазвичай для утворення нових слів.
Щоб зрозуміти, що таке суфікс в українській мові, почнемо з того, що слово складається з основи і закінчення . В основу входять всі морфеми, крім закінчення, яке є словозаміною частиною слова, і формотворчих суфіксів.
У морфемном складі слова суфікс розташовується безпосередньо за коренем:
- зрубаний зрубати
- розданий роздати
- засіяний засіяти
- білений білити
- вигоєний вигоїти
- везений везти
- несений нести
Ця морфема служить для утворення нових слів і деяких граматичних форм.
Суфікс – це морфема, яка стоїть після кореня або після іншого суфікса і служить для утворення нових слів або їх форм.
Словотворчі суфікси
В українській мові нові слова утворюються за допомогою суфіксів:
- будинок – будиночок
- трава – травичка
- соловей – соловейчик
- сумний – сумно
Такий спосіб утворення нових слів називається суффіксальним.
Значення суфіксів
Звернемо увагу, що слова «будиночок» суфікс -чок надає зменшувально-пестливе значення. Значить, суфікси не тільки утворюють нове слово, але і можуть надавати йому додаткове значення пестливості, зменшувальності або збільшувальності, зневаги. За допомогою таких суфіксів говорить висловлює своє ставлення до предметів і явищ. Наприклад, виділимо оціночні суфікси в складі слів:
- думка – роздуми
- сніг – сніжок
- риба – рибка
- людина – людинонька
Таблиця
| Суфікси | їх значення | приклади |
| -до- ик -прибл- | Надають словами зменшувальне або пестливе значення | хмара – хмаринка ик дощ – дощик -прибл- вітер – вітерець -ічк- вода – водичка |
| -ічк- -нік- -щик- -тель- -іст- -арь- | Вказує на професію або займану посаду | піч – пічник -щик- бетон – бетонщик -тель- вчити – вчитель -іст- зв’язок – зв’язківець -арь- ворота – воротар |
| -есть- -от- -ізн- | Позначає властивість або якість | свіжий – свіжість -от- прямий – прямота -ізн- білий – білизна |
| -ищ- | називає місце | пожежа – згарище |
Слова з двома суфіксами
У морфемному складі багатьох слів можна вказати не один, а два і навіть три суфікса, які нанизуються один за одним, як намистинки, на що виробляє основу. Щоб правильно визначити, скільки суфіксів у слові, складаємо словотворчий ланцюжок і знаходимо проміжні слова з певним суфіксом:
Розглянемо морфемний склад слів «шапочка», «звісточка», «заварочкі» . З’ясуємо, чи можна в їх складі вказати загальний суфікс -очк-.
- Шапки а → шапоч до а ( до // ч , побіжна голосна «о» в корені);
- вар ить → за вар ить → завар до а → завар оч до а (в суфіксі -оч- чергуються до // ч і побіжна голосна «о» ).
- звістку → зві ст очк а;
Тільки в віддієслівний іменник «заварочки» виділимо два суфікса. У складі слів «шапочка» і «звісточка» при всій їх схожості різні суфікси: к- та -очк- .
Правопис суфіксів
У морфемном складі слів кожної частини мови існують свої характерні суфікси.
Наприклад, у іменників суфікси -чик,-щик, ик, іст, тель утворюють назви осіб чоловічого роду за професією або родом занять:
- водопровід – чик
- фонар – щик
- бетон – щик
- академ – ік
- машин – іст
- лингв – іст
У прикметників вкажемо свій набір суфіксів:
- -ив – / – ев- (льон верб ий, плюш ив ий);
- -чив- (задум чив ий, вкрад чив ий);
- -лив- (турбот лив ий, дожд лив ий);
- -ист- (перерву ист ий, золот ист ий);
- ов (кокос ив ий, справ ив ой);
- -оват – / – еват- (смаглявий овата ий, ніздрі еват ий) і т. п.
Дієприслівники теперішнього часу утворюємо від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи (-ючи), -ачи (-ячи).
Суфікс -учи (-ючи) виступає в дієприслівниках, утворених від дієслів першої дієвідміни, а суфікс -ачи (-ячи) — у дієприслівниках, утворених від дієслів другої дієвідміни: беру́ть — беручи́, виробля́ють — виробля́ючи, іду́ть — ідучи́, ка́жуть — ка́жучи; ба́чать — ба́чачи, летя́ть — летячи́, сидя́ть — сидячи́, спля́ть — сплячи́.
2. Дієприслівники минулого часу утворюємо від основи дієслова минулого часу чол. роду за допомогою суфікса -ши (після основи на приголосний) і –вши (після основи на голосний): брав — бра́вши, купува́в — купува́вши, купи́в — купи́вши, налеті́в — налеті́вши; прині́с — прині́сши, спік — спі́кши, став — ста́вши.
Примітка. Дієприслівники, утворені від зворотних дієслів, мають постфікс –сь сміючи́сь, узя́вшись; рідше — -ся: сміючи́ся, узя́вшися.
Формотворчі суфікси
Суфікси утворюють не тільки нові слова, а й їх граматичні форми . Такі суфікси ми назвемо формотворчими . Вони не входять в основу слова.
Суфікс як формотворчий засіб відрізняється від інших морфем низкою ознак. Він чутливо реагує на вибір твірної основи і своє значення реалізує лише у зв’язку з кореневою морфемою. Так, суфікси -от(а), -їсть, -изн(а) можуть виражати значення узагальненої ознаки, властивості, абстрактного поняття в єдності з коренями прикметників, які позначають конкретні ознаки або властивості предметів: добр-от-а <—добр-ий, хоробр-ість < — хоробр-ий, крут-изн-а <— крутий.
Суфікс, приєднуючись до кореня твірної основи, уточнює чи видозмінює поняттєвий зміст похідного слова і водночас є показником (разом із закінченням) належності його до певної частини мови. Саме суфікс виявляє здатність переводити основу слова з одного розряду (частини мови) в інший. Наприклад: зима — зимувати (суфікс -ува перевів основу іменника до дієслів); списати — список (похідний від дієслова іменник утворено суфіксом -ок); мужній — мужньо (суфікс –о переводить основу прикметника до прислівників).
Як знайти суфікс у слові?
Щоб знайти суфікс діємо так.
Спочатку виділимо в слові закінчення, потім – корінь. Частина слова між коренем і закінченням і буде суфіксом.
Примітка. Суфікс, як правило, стоїть перед закінченням. Після закінчення може стояти тільки постфікс -ся в дієсловах (училЩся, уч”іу|ся) та словотворчі морфеми, похідні від часток, що пишуться через дефіс (такий-от, якими-небудь. сідайте-но, зайдіть-бд).
