Щоб зрозуміти, що таке суфікс в українській мові, почнемо з того, що слово складається з основи і закінчення . В основу входять всі морфеми, крім закінчення, яке є словозаміною частиною слова, і формотворчих суфіксів.
Що означає суфікс?
Суфікс – це значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів або форм слова. Суфікси можуть змінювати значення слова, його частину мови, граматичне значення або форму.
Суфікси поділяються на такі групи:
- Словотвірні суфікси використовуються для утворення нових слів. Наприклад, суфікс -чик- утворює зменшувально-пестливі іменники: ді-ти – ді-ти-чок.
- Формотворчі суфікси використовуються для утворення форм слова. Наприклад, суфікс -ий- утворює чоловічий рід іменників: вода – вод-ний.
Суфікси можуть бути однозначними, тобто мати одне значення, або багатозначними, тобто мати кілька значень. Наприклад, суфікс -ник- може мати такі значення:
- Особа, яка займається певною справою: лікар, учитель.
- Місце, де відбувається певна дія: сільниця, кухня.
- Прилад, який використовується для певної дії: граблі, пилка.
Для визначення значення суфікса необхідно знати його значення в конкретних словах.
Які бувають суфікси?

Суфікси бувають словотвірні та формотворчі.
Словотвірні суфікси використовуються для утворення нових слів. Вони можуть змінювати значення слова, його частину мови, граматичне значення або форму.
Формотворчі суфікси використовуються для утворення форм слова. Вони не змінюють значення слова, а лише вказують на його частину мови, число, рід, відмінок тощо.
Словотвірні суфікси поділяються на такі групи:
- Означальні суфікси виражають ознаку предмета, дії, стану тощо. Наприклад, суфікс -ий- виражає ознаку предмета, яка вказує на його належність до чоловічого роду: ліс – ліс-ний.
- Дієслівні суфікси виражають дію, стан, ознаку тощо. Наприклад, суфікс -и- утворює дієслова дії від іменників: вода – вод-ити.
- Прислівникові суфікси виражають ознаку дії, стану, ознаки тощо. Наприклад, суфікс -о утворює прислівники від прикметників: великий – велик-о.
- Займенникові суфікси виражають значення займенника. Наприклад, суфікс -ий- утворює займенники-прикметники від іменників: я – мо-й.
- Частинні суфікси виражають значення частки. Наприклад, суфікс -ськ- утворює частки з присвійним значенням: моя – мо-є-ськ-ий.
- Субстантивні суфікси утворюють іменники від інших частин мови. Наприклад, суфікс -к- утворює іменники від прикметників: білий – біл-к-а.
- Афіксальні суфікси утворюють слова з двома суфіксами. Наприклад, суфікс -чик- утворює зменшувально-пестливі іменники, а суфікс -ок- – зменшувально-пестливі прикметники: ді-ти – ді-ти-чок – ді-ти-чо-к.
Формотворчі суфікси поділяються на такі групи:
- Родові суфікси вказують на рід іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на жіночий рід іменників: ліс – ліс-а.
- Числові суфікси вказують на число іменника. Наприклад, суфікс -и вказує на множину іменників: ліс – ліс-и.
- Відмінкові суфікси вказують на відмінок іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на родовий відмінок іменників: ліс – ліс-а.
- Часові суфікси вказують на час дієслова. Наприклад, суфікс -в- вказує на минулий час дієслова: писати – писав.
- Граматичні суфікси вказують на граматичне значення слова, яке не можна віднести до жодної з інших груп. Наприклад, суфікс -ся вказує на зворотну дію дієслова: писати – писа-ти-ся.
Однозначні суфікси мають одне значення. Наприклад, суфікс -ий- завжди виражає ознаку предмета, яка вказує на його належність до чоловічого роду.
Багатозначні суфікси мають кілька значень. Наприклад, суфікс -ник- може мати такі значення:
- Особа, яка займається певною справою: лікар, учитель.
- Місце, де відбувається певна дія: сільниця, кухня.
- Прилад, який використовується для певної дії: граблі, пилка.
Для визначення значення суфікса необхідно знати його значення в конкретних словах.
Яке значення суфіксів?
Значення суфіксів може бути різним. Воно залежить від того, до якої групи належить суфікс і від того, як він використовується в конкретному слові.
Словотвірні суфікси можуть змінювати значення слова, його частину мови, граматичне значення або форму.
Означальні суфікси виражають ознаку предмета, дії, стану тощо. Наприклад, суфікс -ий- виражає ознаку предмета, яка вказує на його належність до чоловічого роду: ліс – ліс-ний.
Дієслівні суфікси виражають дію, стан, ознаку тощо. Наприклад, суфікс -и- утворює дієслова дії від іменників: вода – вод-ити.
Прислівникові суфікси виражають ознаку дії, стану, ознаки тощо. Наприклад, суфікс -о утворює прислівники від прикметників: великий – велик-о.
Займенникові суфікси виражають значення займенника. Наприклад, суфікс -ий- утворює займенники-прикметники від іменників: я – мо-й.
Частинні суфікси виражають значення частки. Наприклад, суфікс -ськ- утворює частки з присвійним значенням: моя – мо-є-ськ-ий.
Субстантивні суфікси утворюють іменники від інших частин мови. Наприклад, суфікс -к- утворює іменники від прикметників: білий – біл-к-а.
Афіксальні суфікси утворюють слова з двома суфіксами. Наприклад, суфікс -чик- утворює зменшувально-пестливі іменники, а суфікс -ок- – зменшувально-пестливі прикметники: ді-ти – ді-ти-чок – ді-ти-чо-к.
Формотворчі суфікси не змінюють значення слова, а лише вказують на його частину мови, число, рід, відмінок тощо.
Родові суфікси вказують на рід іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на жіночий рід іменників: ліс – ліс-а.
Числові суфікси вказують на число іменника. Наприклад, суфікс -и вказує на множину іменників: ліс – ліс-и.
Відмінкові суфікси вказують на відмінок іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на родовий відмінок іменників: ліс – ліс-а.
Часові суфікси вказують на час дієслова. Наприклад, суфікс -в- вказує на минулий час дієслова: писати – писав.
Граматичні суфікси вказують на граматичне значення слова, яке не можна віднести до жодної з інших груп. Наприклад, суфікс -ся вказує на зворотну дію дієслова: писати – писа-ти-ся.
Однозначні суфікси мають одне значення. Наприклад, суфікс -ий- завжди виражає ознаку предмета, яка вказує на його належність до чоловічого роду.
Багатозначні суфікси мають кілька значень. Наприклад, суфікс -ник- може мати такі значення:
- Особа, яка займається певною справою: лікар, учитель.
- Місце, де відбувається певна дія: сільниця, кухня.
- Прилад, який використовується для певної дії: граблі, пилка.
Для визначення значення суфікса необхідно знати його значення в конкретних словах.
Приклади слів з двома суфіксами
Ось кілька прикладів слів з двома суфіксами:
- Слова, утворені від іменників за допомогою двох суфіксів:
- -чик- і -ок- – зменшувально-пестливі прикметники: діти – дітичок – дітичко.
- -щик- і -ець- – професіонали, які займаються певною справою: ліс – лісник – лісникець.
- -ник- і -ець- – місце, де відбувається певна дія: вода – водник – водникець.
- Слова, утворені від дієслів за допомогою двох суфіксів:
- –ува- і -ся– – зворотні дієслова: писати – писува-ти-ся.
- -ува- і -тель- – особи, які займаються певною справою: уч – учува-ти – учитель.
- –ува- і -ок- – зменшувально-пестливі дієслова: їсти – їстива-ти – їстивочок.
- Слова, утворені від прикметників за допомогою двох суфіксів:
- –ен- і -к– – зменшувально-пестливі прикметники: білий – біленьк-ий – біленьк-ий.
- –лив- і -ість– – якості, властивості: веселий – веселлив-ість.
- –ен- і -ість– – якості, властивості: білий – білен-ість.
- Слова, утворені від числівників за допомогою двох суфіксів:
- -ен- і -щик– – особи, які займаються певною справою: перший – перен-щик.
- -ен- і -ок- – зменшувально-пестливі числівники: один – одинен-ок.
- -ен- і -ик- – зменшувально-пестливі числівники: два – двейн-ик.
Це лише деякі приклади слів з двома суфіксами. У мові існує багато інших таких слів.
Правопис суфіксів
Ось кілька прикладів слів з двома суфіксами:
- Слова, утворені від іменників за допомогою двох суфіксів:
- -чик- і -ок- – зменшувально-пестливі прикметники: діти – дітичок – дітичко.
- -щик- і -ець- – професіонали, які займаються певною справою: ліс – лісник – лісникець.
- -ник- і -ець- – місце, де відбувається певна дія: вода – водник – водникець.
- Слова, утворені від дієслів за допомогою двох суфіксів:
- -ува- і -ся- – зворотні дієслова: писати – писува-ти-ся.
- -ува- і -тель- – особи, які займаються певною справою: уч – учува-ти – учитель.
- -ува- і -ок- – зменшувально-пестливі дієслова: їсти – їстива-ти – їстивочок.
- Слова, утворені від прикметників за допомогою двох суфіксів:
- -ен- і -к- – зменшувально-пестливі прикметники: білий – біленьк-ий – біленьк-ий.
- -лив- і -ість- – якості, властивості: веселий – веселлив-ість.
- -ен- і -ість- – якості, властивості: білий – білен-ість.
- Слова, утворені від числівників за допомогою двох суфіксів:
- -ен- і -щик- – особи, які займаються певною справою: перший – перен-щик.
- -ен- і -ок- – зменшувально-пестливі числівники: один – одинен-ок.
- -ен- і -ик- – зменшувально-пестливі числівники: два – двейн-ик.
Це лише деякі приклади слів з двома суфіксами. У мові існує багато інших таких слів.
Формотворчі суфікси – які це?
Формотворчі суфікси – це суфікси, які використовуються для утворення форм слова. Вони не змінюють значення слова, а лише вказують на його частину мови, число, рід, відмінок тощо.
Формотворчі суфікси поділяються на такі групи:
- Родові суфікси вказують на рід іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на жіночий рід іменників: ліс – ліс-а.
- Числові суфікси вказують на число іменника. Наприклад, суфікс -и вказує на множину іменників: ліс – ліс-и.
- Відмінкові суфікси вказують на відмінок іменника. Наприклад, суфікс -а вказує на родовий відмінок іменників: ліс – ліс-а.
- Часові суфікси вказують на час дієслова. Наприклад, суфікс -в- вказує на минулий час дієслова: писати – писав.
- Граматичні суфікси вказують на граматичне значення слова, яке не можна віднести до жодної з інших груп. Наприклад, суфікс –ся вказує на зворотну дію дієслова: писати – писа-ти-ся.
Приклади формотворчих суфіксів:
- Родові суфікси:
- -а (ліс-а), -я (вогонь-я), -о (м’ясо-о)
- Числові суфікси:
- -и (ліс-и), -а (стіл-а), -я (стол-я)
- Відмінкові суфікси:
- -а (ліс-а), -у (ліс-у), -ом (ліс-ом)
- Часові суфікси:
- -в- (писати-в), -л- (писати-л), -ла (писати-ла)
- Граматичні суфікси:
- -ся (писати-ся), -сь (писати-сь), -ться (писати-ться)
Формотворчі суфікси широко використовуються в українській мові. Вони допомагають утворювати різні форми слів, які необхідні для правильного спілкування.
Як знайти суфікс у слові?
Щоб знайти суфікс у слові, потрібно виконати такі дії:
- Виділити корінь слова. Корінь – це основна частина слова, яка містить його основне значення.
- Знайти закінчення слова. Закінчення – це частина слова, яка вказує на його частину мови, число, рід, відмінок тощо.
- Виділити частину слова, яка знаходиться між коренем і закінченням. Ця частина слова і є суфіксом.
Наприклад, у слові “лісовий” корінь – “ліс”, закінчення – “ий”. Суфікс – це частина слова, яка знаходиться між цими двома частинами: “ліс-ов-ий”.
У слові “писати” корінь – “пис”, закінчення – “ати”. Суфіксу в цьому слові немає, оскільки між коренем і закінченням немає ніякої іншої частини слова.
Ось кілька порад, які допоможуть вам знайти суфікс у слові:
- Якщо слово однокореневе з іншим словом, у якому суфікс легко визначається, то можна порівняти ці два слова. Наприклад, у словах “лісовий” і “ліс” легко визначити суфікс, оскільки в слові “ліс” суфіксу немає.
- Якщо слово є складовим, то суфікс може знаходитися в одній з його частин. Наприклад, у слові “лісозавод” суфікс “-завод” знаходиться в другій частині слова, яка є коренем іншого слова.
- Якщо слово є незмінюваним, то суфікс може знаходитися в кінці слова. Наприклад, у слові “білий” суфікс “ий” знаходиться в кінці слова.
Звичайно, не завжди можна легко визначити суфікс у слові. Іноді це може бути складним завданням, особливо для слів з незвичними суфіксами. Але з практикою ви зможете навчитися легко знаходити суфікси в словах.
